Тема: Традиційні
українські страви.
Мета: поглибити знання дітей про українську кухню;
виховувати шанобливе ставлення та інтерес до народних традицій, обрядів,
культури українців; сприяти духовному розвитку особистості; виховання здорового
способу життя.
Обладнання: вишиті рушники, кетяги калини,
глиняний посуд, аудіозаписи пісень, плакати, малюнки, ноутбук, проектор.
Ведучий
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік!
Ведуча
Гостей дорогих
Ми вітаємо щиро,
Зустрінемо хлібом,
Любов'ю і миром!
Бібліотекар. Український народ
не тільки працьовитий, а й
дуже щедрий і
гостинний. Здавна славиться хлібосольством. Господиня ніколи
не відпустить гостей
не почастувавши. А які
ж ситні та
смачні страви, а головне – невибагливі і
дуже корисні для
здоров’я.
Вчитель. Україна
здавна славиться своєю гостинністю, багатою і смачною кухнею. Борщі та
пампушки, паляниці й галушки, вареники й ковбаси, печеня й напої з фруктів і
меду відомі далеко за межами України. Наша національна кулінарія нараховує
сотні рецептів.
Деякі страви мають
багатовікову історію, як, наприклад, український борщ. Відомо понад тридцять рецептів. До
складу борщу входить
до 20-ти компонентів.
Бібліотекар. Велике розмаїття
м'ясних страв, рибних. Усього не перелічити
відразу. Тому ми сьогодні
зустрічаємось у бібліотечному
кафе «Смачне читання».
Всі учасники
об’єдналися у творчі
групи і готові
розповісти про найсмачніші
страви української кухні, ті, що
дають нам сили
і здоров’я, що з
любов’ю готують нам
наші матусі і
бабусі.
Вчитель. Вігадайте,
про що
поведе мову одна з груп.
Б’ють
мене, товчуть, ріжуть,
А я
все терплю,
Усім добром
плачу.
Вірно, перша група
«Хліб – усьому голова».
ТВОРЧА ГРУПА «ХЛІБ — УСЬОМУ ГОЛОВА»
1-й. «Без хліба
немає обіду»,— кажуть у народі. І це щира правда. Хліб — головна страва на
столі, до якої ставилися з особливою пошаною. А скільки різновидів українського
хліба! Їх неможливо перелічити.
Слайди
2-й. Випікали
хліб переважно з житнього борошна, а на великі свята — з пшеничного.
Українська паляниця – символ
родючої землі, добробуту і
гостинності. «Паляниця — як пух, як дух, як миле щастя».
У різних
районах нашої країни випікають
чимало різновидів хліба: гречаники, пугачі, перевертаники, ріп’яники,
загреби. Назви виникали в
залежності від способу
приготування.
Слайди
3-й. Хліб завжди шанували
й берегли. Існувало чимало традицій, пов'язаних із хлібом. Так, крихти зі столу
ніколи не змахували в сміття. Окраєць, що впав на підлогу, обережно піднімали
і, поцілувавши, клали на стіл. На жаль,
багато з
них загубилось. Але ми
завжди пам’ятати
повинні, що хліб – це праця
багатьох людей.
Слайди
4-й. Хлібні вироби
стали традиційними на
святковому столі: шулики – на
Маковія; вареники, млинці, оладки – на
Сиропуст; мандрики – на
Петра і Павла; пампушки, вареники були
окрасою недільного столу, їх
використовували у дівочих
ворожіннях.
Сдайди
5-й. У борошні
зберігаються всі речовини, які
є в зерні (білки, жири, вуглеводи, мінеральні речовини, вітаміни). А ще
воно наповнене сонцем, вітром, дощами, людською працею.
Слайди
Бібліотекар. А без чого не можна уявити український обід?
Морква, біб
і цибулина,
Бурячок
і капустина,
Ще
й картопля – шусть у
горщик.
Ну
й смачний ми
зварим… (борщик)
Ну, звичайно, без
борщу! Як не можна уявити моря без води,
саду без дерев, так не можна уявити
український обід без борщу.
Слово групі «Добрий борщ».
ТВОРЧА ГРУПА «ДОБРИЙ
БОРЩ»
1-й. Борщ — символ
надійного даху над головою, родинного тепла, сімейної злагоди і спокою, один із найголовніших і найулюбленіших символів
народної кухні.
2- й. Обов’язковою складовою
є буряк столовий
червоний. У різних регіонах
борщ готують по-різному, звідси і
назви: київський, чернігівський, полтавський, галицький, львівський,
волинський та ін. А
найбільш поширений борщ
Український з пампушками.
3-й. Борщ
є важливим джерелом
мінеральних речовин. Містить велику
кількість рідини, що покриває
потребу організму у воді на
15-25%, має високу енергетичну
і поживну цінність.
4-й. Згадаймо
старовинну народну закличку:
Дощику, дощику!
Зварю тобі борщику
У новенькому горщику,
Поставлю на дуба,
Лини, як з луба, —
Цебром, відром, дійничкою
Над нашою пшениченькою!
Справа в
тому, що в давнину борщ був своєрідною ритуальною їжею, яку приносили у жертву
дощовим хмарам.
Слайди
Вчитель. Ой, смачна вона, духмяна,
Рисова, гречана, манна…
Ложку в рот – і
буде ваша.
Здогадалися? Це - … (каша)
ТВОРЧА ГРУПА «КАША —
МАТИ НАША»
1-й. «Борщ без
каші — удівець, а обід — сирота», «Де піч та каша — там домівка наша». Так
у народі кажуть
про одну з
найдавніших страв. Це була
щоденна страва на
всій території України. Дуже
цінували каші за
їх смакові та
поживні властивості.
2-й. У східних
слов’ян був
такий звичай: під час
укладання мирного договору
противники варили кашу
й їли її. Каша
ставала символом союзу, без
неї мирний договір
не міг набути
сили.
3-й. Як із
крупинок каша, так із днів-зерняток складається життя. Каша — це символ
продовження роду. Вона супроводжує людину все
життя - від народження до
останніх днів. Це перша страва
після материнського молока.
«Коливом», або «кануном», називають поминальну
кашу.
4-й. Дуже багато
народних обрядів, елементами яких є каша.
Кутя –
головна страва на
святвечірньому столі. А на
свято Катерини дівчата
кашею закликали Долю. Закопували горщик
каші, промовляючи: «Закопали
горщик каші, ще й
кілком прибили, щоб на
нашу вулицю парубки
ходили».
5-й. Слово «каша»
розуміють і українці, і
білоруси, і росіяни, і болгари, і
поляки. Хоч рецепт її
дуже простий, а смак
неперевершений. Головний секрет –
побільше масла, бо « маслом каші
не зіпсуєш».
Слайди
Бібліотекар: Химерний,
маленький,
Бокастий, товстенький,
Чимось смачним напхався,
В
окропі скупався. (вареник)
Тож настала черга
творчої групи «Варенички непогані, варенички у сметані».
Звучіть
пісня «А мій милий, чорнобривий вареничків
хоче».
ТВОРЧА ГРУПА
«ВАРЕНИЧКИ НЕПОГАНІ, ВАРЕНИЧКИ У СМЕТАНІ»
1-й. Вареники –
улюблена в Україні
страва з вареного
тіста з начинко. У
давнину ця страва
наділялася певними магічними
властивостями. Оскільки
вареник за формою
нагадує Місяць, йому в народі
приписували відповідні функції
Місяця – сприяти добробуту і
зміцненню здоров’я
людини.
2-й. Їх подавали
на весіллях, хрестинах, поминках,
гостинах. Обов’язково несли
вареники породіллі на
родини і промовляли: «Щоб повна
була завжди, як вареник». У
цьому випадку вареники
символізували продовження роду.
3-й. Вареники на
столі – це затишок і
тепло домашнього вогнища. А
вже начинок до
вареників не перелічити: м’ясо, капуста, сир, картопля, вишня, печінка, ягоди та
багато-багато інших.
4-й.
Є вареники у хаті —
В Україні все гаразд:
Всі —; щасливі і багаті,
Щедре сонце світить в нас!
Слава хаті українській,
Слава нашій всій землі,
І вареникам у мисці,
Що на нашому столі!
Слайди
Вчитель. Насушили ми
шипшини,
Липи цвіт, суниць, малини.
Розігріли самовар,
Пити будемо … (узвар)
На завершення слухаємо
групу «Українські напої».
ТВОРЧА ГРУПА«УКРАЇНСЬКІ НАПОЇ»
1-й. З найдавніших
часів українці готували різні напої для
вгамування спраги. Особливою популярністю
користуються пряжене молоко,
ряжанка, узвар, квас, кисіль.
2-й. Різноманітні кваси - улюблені напої українців: хлібний,
буряковий, фруктовий, ягідний.
Узвар — один з
найпоширеніших напоїв. Виготовляють
улітку із свіжих ягід, восени, взимку,
навесні — з сушені.
3-й. Кисіль –
найдавніша страва. Він вважався смачним. Якщо
був густим. Для приготування
використовували фрукти свіжі
й сушені, молоко. Кисіль, як правило, подають останнім, і
він править за
своєрідний етикетний знак
закінчення застілля, за що
його у народі
прозвали «виганяйлом».
Слайди
4-й. Всі напої
готуються з натуральної
сировини. Вони не тільки приємні
на смак, а й
дуже корисні: надають сили, здоров’я, бадьорості.
Бібліотекар. Запрошую вас
до книжкової виставки «Чим
наша хата багата».
Література цієї
виставки познайомить вас
з тими матеріалами
про традиції української
кухні, про які ми
не встигли розповісти.
Огляд
літератури
Любіть свою
сім’ю, своїх друзів, свою
школу, піклуйтесь про своє
здоров’я.
обирайте тільки корисне, не
лінуйтесь допомагати мамі
на кухні готувати
страви, користуйтеся
народними рецептами,
придумуйте свої. Будьте здорові.
Вчитель. Осінь.
Вже зібраний урожай
хліба. Здавна існував звичай
з нового врожаю
випікати хліб і
пригощати всіх. Ми хочемо
вас пригостити випічкою
й узваром і
подарувати гостям буклети
з рецептами страв,
про які ми
сьогодні розповіли.
З Шевченком у серці
Голос із-за сцени:
1-й голос Отче наш, Тарасе всемогущий,
Що створив нас генієм своїм,
На моїй землі, як правда, сущий,
Б’ющий у неправду, наче грім.
2-й голос Ти, як небо, став широкоплечо
Над літами, що упали в грузь;
Віку двадцять першого предтечо,
Я до тебе одного молюсь.
(виходить із запаленою свічкою в той час, коли говорить голос із-за сцени, іде до бюсту, становиться навколішки і декламує)
Українка: Свічку поставлю, свічку поставлю
І перед образом, й перед тобою.
І хоч у мріях народ свій заставлю
Стати навколішки, поряд зі мною,
І помолитись за тебе, Кобзарю,
Щиро, - хоч раз би! - як перед Богом.
Все ж українці ми, а не хазари. Гори ж моя свічко, гори нам ще довго!
(Під тиху музику українка виходить, входять ведучий та ведуча)
Ведучий: Шевченко думами своїми
Надію в нас колись вселяв,
Що буде наша Україна
Цвісти серед усіх держав.
Він бачив в мріях Батьківщину
Багату щедрості й добра,
Що нам палку дає надію
Найкращий час і майбуття.
Ведуча: У творах Шевченка гірка правда розкрита,
Бо наша країна сльозами полита...
Писав він про те, що в душі наболіло,
І мріяв, щоб сонечко завжди нас гріло.
Він прагнув відкрити нам з вами очі!
Щоб жити щасливо так, як він пророчив!
( Пісня «Реве та стогне Дніпр широкий…»)
Слово вчителя: Дорогі діти, сьогодні ми з вами будемо говорити про світоча нашого народу, великого сина України, славного Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка. Ми не просто вшановуємо пам'ять геніального поета, а й намагаємося відчути його невмируще слово серцем, повірити йому, бо кому ж тоді вірити як не Шевченкові, він віддав своє життя Україні, за нас із вами, за те, щоб ми були вільними, гордими людьми.
Учениця. Я маленька українка,
11 років маю,
Про Тараса Шевченка
Вже багато знаю.
Він дитя з-під стріхи,
Він в подертій свиті,
Він здобув нам славу,
Як ніхто на світі.
А та наша слава
Не вмре, не загине,
Наш Тарас Шевченко
Слава України.
( Презентація)
1 конкурс знавців біографії Т.Шевченка.
Питання 1. Коли і де народився Шевченко? (14 березня 1814 року, село Моринці)
2. Ким був батько поета за соціальним статусом? (Кріпаком)
3. Коли і в кого почав Тарас навчатися грамоті? (У пана Енгельгарда)
4. Скільки братів і сестер було у Тараса Шевченка? (У нього було 2 братів і 5 сестер)
5. Членом якого братства був Шевченко? (Кирило-Мефодіївського)
6. Прізвище пана кріпаками якого були Шевченки? (Енгельгард)
7. Коли Тарас був викуплений із неволі? (22 квітня 1838 року)
8. Як називається збірка поезій Шевченка? («Кобзар» 1840р.)
9. У якому році помер Шевченко і де його було поховано? (10 березня 1861 року, Петербург, Смоленське кладовище)
10. Коли і де Тарас був перепохований? (22 травня 1861 року, Чернеча гора, поблизу Канева)
11. Річка біля якої похований поет (Дніпро)
12. Ім’я дівчини, подруги дитячих літ Тараса. (Оксана)
Слово вчителя: Батько Тараса був хліборобом, добрим стельмахом та чумаком, вмів читати і писати. Мати передала у спадок потяг до малювання та співу. Вона любила дітей понад усе. Давайте за допомогою інсценізації уявімо епізод із дитинства Тараса.
Сценка «Як Тарас чумакував»
Ведучий: Пісень веселих і вільних
Не співала мати.
Зранку йшла робить на пана,
Щоб сім'ю прогодувати.
Дома ж діток доглядала
Старша їх сестра Катруся.
Мати подає вечерю. Катря стоїть боса, похнюплена, плаче.
Батько (сердито до Катрі). Прогледіла дитину? То це така ти нянька...
Сусід (заходить у двір). Оце лише вечеряєте? Чого так пізно?
Мати. Тож нам такий клопіт, що й вечеря - не вечеря, хлопець десь дівся. Зранку як пішов, то й досі немає. Бігали і до ставка, і до греблі, всі бур'яни обшукали (витирає очі).
Батько (злий). Догледіла...
Сусід. Знайдеться. Може, заснув десь у бур'яні. Проспиться, прийде! (Сідають з батьком на лаві і розмовляють.)
Мати. Ну де б подівся?! Вечеряй, Катре, та знову підемо шукати. Хтось співає? (Прислухається).
Сусід. Та то, мабуть, чумаки...
Катря. (виглядає на вулицю). А ось наш волоцюга!
Мати. Де ж ти був? Де тебе носило? (Хлопчик мовчить. Катря його пригортає.)
Батько (встає з лави і йде до сина). Чому мовчиш? Де ти був?
Тарас. У полі був, та й заблукав.
Батько. Хто ж тебе додому доправив?
Тарас. Чумаки!
Мати. Хто?! Хто?!
Тарас. Стрінувся я з чумаками, питають: «Куди йдеш-мандруєш?» А я й кажу, що додому - в Кирилівку. А вони кажуть: «Це ти йдеш у Моринці, а в Кирилівку треба назад. Сідай, кажуть, з нами, довеземо». Та й посадили мене на віз, ще й батіг дали волів поганяти.
Батько. Бачили таке? Чумакувати вже надумав! Чого тебе туди носило?
Тарас (похнюпливо). Хотів побачити, де сонце сходить, подивитися на ті залізні стовпи, що підпирають небо, і ті ворота, куди сонце заходить.
Мати. Ой, Tapacе, що з тебе буде?
Сусід. Всі на кутку кажуть, що з вашого Тарасика, мабуть, щось добряче вийде.
Батько. Або велике ледаще. (Сміється).
Мати (пригортає сина). Щось та й буде!
Сусід (йде). Бувай здоров, Григорію! Піду вже, завтра рано вставати, на панщину йти.
Батько. І нам нічого засиджуватися. Стели, жінко, мерщій у саду під вишнею. Идіть, діти, спати.
Слово вчителя: Найкращим пам’ятником Тарасові є живе слово народу. Яке влучно відобразилося в прислів’ях та приказках про Тараса.
2 конкурс .У цьому завданні в прислів’ях та приказках слова переставлені місцями, треба правильно скласти речення, і записати.
1. З Шевченком набирається той знається, розуму хто. (Хто з Шевченком знається, той розуму набирається)
2. Прочитав, Шевченка хто став багатший серцем. (Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став)
3. Тараса – наша слово окраса і зброя. (Слово Тараса – наша зброя і окраса)
Слово вчителя: А тепер учні із кожної команди продекламують вірші Т. Шевченка. 3 конкурс на кращого читця віршів Т.Шевченка.
(Пісня)
4 конкурс . Розгадування кросвордів, ребусів.
1-й чтець: І доки в римах «Заповіту»
Вогонь поезії не згас,
Століттям сонце не згасити,
Бо зветься сонце це - Тарас.
2-й чтець: Ми чуємо тебе,
Кобзарю, крізь століття,
І голос твій наш душі окриля.
Встає в новій красі скрізь лихоліття
Твоя, Тарасе, звільнена земля.
3-й чтець: Уже достигли полуниці,
Росу вечірню трави п’ють,
І в ароматі медуниці
Хрущі шевченківські гудуть.
4-й чтець: Нема співця, о, ні, він з нами,
Його пісні, його любов,
Його це місяць над садами
У сяйві тихому зійшов.
5-й чтець: І все здається, я клянуся,
Крізь сяйво місячне бліде
До мене рідний добровусий
Тарас Григорович іде…
Немає коментарів:
Дописати коментар