Українська література. 6 клас

Тема. «Як  тебе  не  любити, Києве  мій» Д.Луценка – популярна  пісня  про  столицю  України.

Мета: познайомити  учнів  із  життєвим  і  творчим  шляхом  Д.Луценка; удосконалювати  вміння  учнів  робити  ідейно-художній  аналіз  поезії; розвивати  культуру  зв’язного  мовлення, спостережливість, інформаційну  компетентність; збагачувати  словниковий  запас  учнів;  виховувати  любов до  рідного  краю.

Тип  уроку: комбінований.

Обладнання: портрет Д.Луценка, запис  пісні, картки.

                                                             Перебіг  уроку

І. Актуалізація  опорних  знань  учнів.

   1. Перевірка  домашнього  завдання.

     А) Виразне  читання  напам’ять  вірша «Ще  не  вмерла  Україна» П.Чубинського.

     Б) Бесіда.

-  Яка  пісня  називається  гімном?

-  Розкажіть про  історію  виникнення  таких  пісень.

-  Що  ви  знаєте  про  творців  Державного  Гімна  України?

-  Яку  думку  утверджує  автор  цим  твором?

ІІ. Мотивація  навчальної  діяльності  школярів. Оголошення  теми  і  мети  уроку.

1.      Гра «Відгадай  за  найменшою  кількістю  підказок».

1)      Місто, яке  було  засноване  наприкінці  V - початку VІ  століття.

2)      Герб  міста – срібний  Архангел  Михаїл  із  вогняним  мечем  і  щитом.

3)      Вважається  одним  із  найбільших  і  найстаріших  міст  Європи.

4)      За  легендою, його  разом  із  братами  заснував  полянський  князь.

5)      Символом  цього  міста  є  каштани.

-          Здогадалися, про  яке  місто  йдеться? Це  столиця  України – Київ.

2.      Вступне  слово  вчителя.

-          Серце  кожної  держави – це  її  столиця. Це  найгарніше  місто! Воно  має  свою  історію, традиції. Про  нього  складають  пісні, пишуть  романи. Сьогодні  ми  завітаємо  саме  до  столиці  нашої  держави – до  Києва.

ІІІ.  Сприйняття  й  засвоєння  навчального  матеріалу.

1.      Розповідь  учителя (або  повідомлення  учнів) про  Д.Луценка.

Дмитро  Омелянович  Луценко – видатний  поет, автор  популярних, улюблених  народом  пісень. Народився  на  Полтавщині. Ще  в  ранньому  дитинстві  зачарувала  поета  народна  пісня, бо  тепла  батьківська  хата  завжди  була  сповнена  сумних  і  веселих  мелодій. Дмитро  Луценко  є  палким  патріотом  України, його  образи  взяті  з  самого  життя, барви – від  квітів, трав  і  річок, українського  неба. Його  поезія  близька  кожному, тому  й  полюбилася  людям.

   Найвідоміші  пісні  Д.Луценка – «Як  тебе  не  любити, Києве  мій», «Мамина  вишня», «Осіннє  золото»  тощо.

   1976 року  Дмитро  Омелянович  та  Ігор  Шамо  стали  лауреатами  Шевченківської  премії  за  низку  пісень, зокрема  за  пісню «Як  тебе  не  любити, Києве  мій». Гроші  автори  передали  до  дитячих  будинків  Києва. За  два  роки  до  цього  Д.Луценко  отримав  звання «Заслужений  діяч  мистецтв  України».

2.      Прослуховування  запису  пісні «Як  тебе  не  любити, Києве  мій».

-          Яким  настроєм  сповнена  пісня? Які  почуття  викликає?

-          Опишіть, якою  ви  уявляєте  столицю  України?

3.      Виразне  читання  поезії «Як  тебе  не  любити, Києве  мій», с. 47.

4.      Словникова  робота.

Канна – багаторічна  трав’яниста  рослина, що  має  великі  червоні  квіти; вирощується  як  декоративна.

Оксамит – тканина  з  густим  коротким  ворсом  із  натурального  шовку  або  штучного  волокна.

5.      Евристична  бесіда.

-          Від  якої  особи  ведеться  розповідь  у  поезії? Про  що  це  свідчить?

-          Яку  роль  у  вірші  відіграють  описи  природи?

-          Як  ви  розумієте  вислови  грає  море  зелене  й  вечорів  оксамити?

-          Якими  мотивами  пройнятий  вірш?

6.      Робота  в  парах.

-          Складіть  паспорт-характеристику  поезії Д.Луценка «Як  тебе  не  любити, Києве  мій».

Назва  поезії
Автор
Тема  твору
Основна  думка
Художні  засоби
Образи  твору  ( реальні, абстрактні)

7.      Творче  завдання.

-          Складіть  сенкан  на  тему  «Київ».

1)      Київ.

2)      Гомінкий, сяючий.

3)      Кличе, зачаровує, закохує.  

4)      Найдавніше  місто  в  Європі.

5)      Душа.

VІ.  Підбиття  підсумків  уроку.

1.      Інтерактивна  врава  «Закінчи  речення».

-          Літературна  пісня – це …

-          Неофіційним  гімном  столиці  нашої  Батьківщини  міста  Києва  є …

-          Автором  цього  твору  є …

-          Київ  для  мене …

VІІ.  Домашнє  завдання.

   Уміти  розповідати  про  письменника, виразно  читати  пісню, с.47.

   Підготувати  повідомлення  про  пісню  рідного  міста.

Тема  уроку.  Неповторний світ дитинства в поезії  Лесі Українки  «Як  дитиною, бувало…»

Мета: поглибити знання учнів про Лесю Українку, її творчість, ознайомити з поезією про дитинство «Як  дитиною, бувало…», проаналізувати  її, з’ясовуючи  ідейно-тематичне  спрямування, художні  особливості;  розкрити образ сильної духом дівчинки; розвивати поетичну уяву, навички виразного читання поетичних творів; активізувати  словник  учнів; виховувати почуття пошани, поваги до творчості Лесі Українки, стоїчні  риси  характеру (мужність, цілеспрямованість, наполегливість); прищеплювати  інтерес  до  наслідків  власної  праці.

Тип уроку: комбінований

Обладнання: портрет поетеси, виставка творів поетеси, ілюстрований

матеріал, виставка фотографій, картки, смайлики (для  оцінювання).

Перебіг уроку

                                      Ні про що не турбуватись — значить не жити, а бути мертвим.

                                                                                                        Г. Сковорода

                                           Хай я загину, та хай сяє мило,

                                           Над людьми сонце правди і надія.

                                                                                        Леся Українка

І. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Скринька ерудита» (учні по черзі підходять до скриньки, тягнуть наосліп картку із запитанням з  біографії  Лесі  Українки)

1.    Справжнє ім’я і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач)

2.    Який псевдонім матері Лесі Українки? (Олена Пчілка)

3.    Ким за фахом був батько поетеси? (Юристом)

4.    На якому музичному інструменті грала Леся Українка? (Фортепіано)

5.    Скільки  років  було  Лесі, коли  навчилася  читати? (Чотири)

6.    Де здобувала освіту майбутня поетеса? (Вдома)

7.    Що завадило Лесі ходити до школи? (Хвороба сухоти)

8.    Як називався перший вірш Лесі Українки? («Надія»)

9.    Коли  дівчинці  було  тринадцять  років, з’явився  перший  друкований  вірш… («Конвалія»).

10.   Хто  писав  про  поетесу: «Від  часу  Шевченківського «Поховайте  та  вставайте, кайдани  порвіте» Україна  не  чула  такого  сильного, гарячого  та  поетичного  слова, як  із  уст  сеї  слабосилої, хорої  дівчини…»? (І.Франко).

11.   У  18 років  для  молодших  братика  й  сестричок  написала  підручник …. ( «Стародавня  історія  східних  народів»)  

12.   Який вірш Лесі Українки починається словами: «У дитячі любі роки…» («Мрії»)

1.     Вибіркове  читання  поезії «Мрії», с. 70-72.

-         Про  які  періоди  в  житті  ліричної  героїні  розповідається  у  вірші? Доведіть, посилаючись  на  твір.

-         Чому  лірична  героїня  захоплювалася  не  «вродливими  королівнами», а  «гордими  переможцями»?

-         Хто  такі  лицарі? Які  риси  характеру  притаманні  справжнім  лицарям?

-         До  чого  закликає  поетеса?

-         Яка  головна  думка  вірша? У  яких  рядках  вона  проголошується?

-         На  чиєму  боці  симпатія  автора? Підтвердіть  відповідь  словами  з  тексту.

2.     Презентація  окремими   учнями  складених  сучасних  кодексів  честі  хлопчика-лицаря, сенкана «Леся  Українка».

3.     Перегляд  ілюстрацій.

4.     Рефлексія. Оцінювання.

-         Поміркуйте, чому  вірш  має  назву «Мрії…» Чи  можна  його  назвати  по-іншому? Що  від  цього  зміниться?

ІІ. Оголошення теми й мети уроку

1.     Звернення до епіграфа уроку:

-         Прочитайте  рядки?

-         Як ви їх розумієте?

IІІ. Мотивація  навчальної  діяльності  учнів.

1.     Вступне  слово  вчителя.

Для люблячих батьків немає нічого дорожчого за дитину. Це вічна істина. Родина Косачів-Драгоманових  по-справжньому любили своїх дітей, виховували  в них гідність і порядність, любов і повагу, чуйність і доброзичливість…

Поезію «Мрії» Леся Українка написала у 26-річному віці. Спогади про дитинство були настільки сильними, що зранене серце талановитої дівчини завжди могло знайти прихисток біля полум’я родинного вогнища. Материнські, батьківські почуття важко передати словами. Їхню любов можна порівняти з коштовним каменем, гра барв якого змінюється з кожним роком, навіть місяцем і найдивніше, що володарем цієї гри барв є той, кому самоцвіт належить.

Важко судити, якими кольорами зобразила б своє дитинство Леся Українка, але вона прагнула прожити так, щоб не було соромно ні перед сучасниками, ні перед нащадками.

Твердістю духу, величною мрією, вірою і оптимізмом, життєрадісністю віє від рядків її творів. Хочете в цьому переконатись? Тоді продовжимо подорож у світ слова Лесі Українки, перегорнувши сторінки, знайдемо поезію «Як дитиною, бувало…»

ІV.  Сприйняття  й  засвоєння  навчального  матеріалу.

1. Виразне читання  поезії «Як дитиною, бувало…»  напам’ять  підготовленим  учнем.

2. Словникова робота.

Драма- це п’єса, що змальовує складний конфлікт, напружену боротьбу між дійовими особами.

Епіграма- актуальний сатиричний вірш, спрямований проти якоїсь

особи або негативного суспільного явища.

3.  Виразне  читання  вірша, с. 73

4. Бесіда за змістом поезії.

- Чи можна поезію вважати автобіографічною?

- Чому лірична героїня не зізнавалася про свої болі?

- Яка головна думка поезії? Підтвердьте рядками з вірша.

- Яка відмінність між зброєю сміху та справжньою зброєю?

- Чому, коли лірична героїня виростає, вона забуває про ті риси характеру, які були в неї в дитинстві?

- Які рядки в другій частині протиставляються рядкам в першій (Плачу я, щоб не сміятись).

- Як ви у дитинстві реагували на прикрощі?

5. Характеристика образу героїні поезії «Як дитиною, бувало…». Складання  схеми-«павучка».

(Лірична героїня стримана, терпляча, витривала, стійка, горда, схильна до всепрощення, здатна забути про гордість, щоб не сміятись над людськими вадами, не образити когось).

6. Вибіркове читання.

-   Прочитайте дві останні строфи і скажіть:

-    Про кого в них розповідається? (Розповідається про вже дорослу людину)

-    Як тепер говорить лірична героїня про себе? («… забувши давню гордість, Плачу я, щоб не сміятись.»)

-    Що змінилось? Чому так говорить Леся Українка? (Життя дорослої людини, її проблеми відрізняються від дитячих. Тому треба вміти стримувати емоції, застерігати себе від необдуманого вчинку, необережного слова. Лірична героїня, стримуючи гордість, плаче, щоб не сміятись.)

7. Робота в парах (заповнення  паспорту вірша).

1.    Автор.

2.   Назва твору.
3.    Жанр.
4.    Тема.
5.    Ідея.
6.    Художні  засоби.

-  Аналіз художніх особливостей твору

Оксиморон: жартом, злим, зброя сміху.

Епітети: гостра, злобна епіграма.

Антоніми: плакати – сміятись.

Відрадою для ліричної героїні є «ясне небо, ясне море, ясні хмари, ясне сонце», які вона бачить крізь розчинене «віконце».

V. Рефлексія. Підсумок уроку.

1.  Прослуховування  запису  пісні  «Як  дитиною, бувало…» на  слова  Лесі  Українки.

-   Яким  настроєм  пройнята  пісня?

Продовжте висловлювання: «Щоб сприйняти поезію Лесі Українки потрібно…».

2.     Слово  вчителя.

-    Другої  такої, як  Леся, не  було, немає  і  не  буде  в  українській  літературі.  Леся – неповторна. Вона  справжня  дочка  мужнього  і  сильного  народу – українського. Вона безсмертна, як  безсмертний   і  наш  народ.  Вогонь  від  Прометея, відданий  нею  народові, - то  надія, сподівання  на  визволення, на  волю.

VІ. Оцінювання. Аргументація оцінок.

VІІ. Домашнє завдання.

Вивчити напам’ять вірш «Як дитиною, бувало…». Заповнити  до  кінця  паспорт  вірша.